Курс «Управління якістю освітніх послуг у вищому навчальному закладі» є логічним продовженням курсу «Управління навчальною і виховною діяльністю», органічно пов’язаного з набуттям теоретичних знань щодо управлінської діяльності працівників освіти та практичних умінь в межах управлінської практики у вищих навчальних закладах.

Реалізація сучасних завдань освітнього процесу значною мірою залежить від готовності майбутнього викладача до впровадження освітніх інновацій. «Провайдинг інновацій в освіті» забезпечує професійну підготовку: оволодіння теоретико-методологічними основами провайдингу інновацій у галузі освіти, знання основних тенденцій, форм і методів активізації провайдингу інновацій як одного з основних складників професіоналізму майбутніх викладачів вищої школи, управлінців різних рівнів в освітній галузі, уміння забезпечувати комплексний безперервний процес створення, удосконалення і трансферу наукової та інноваційної продукції в освіті (як змістового контенту, так і кадрової професійної активності). 

Мета: підготувати висококваліфікованих фахівців, здатних розпочати плідну творчу працю в загальноосвітніх закладах та активно впроваджувати у навчально-виховний процес науково-методичні досягнення, зумовлені сучасними тенденціями суспільного розвитку.

Предмет охоплює завдання, зміст, форми і методи викладання музичного мистецтва в загальноосвітній школі, принципи та закономірності музично-естетичної діяльності, організацію позакласної та позашкільної роботи і передбачає впровадження в навчальний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень.

Методика навчання риродознавства є складовою частиною загальної методики викладання біології і належить до системи педагогічних наук.

Предметом методики навчання природознавства є процес навчання, який включає завдання, зміст, методи, організацію, навчання, що здійснюється в певних історичних умовах і складається з діяльностей вчителя ( викладання ) й учнів ( навчання ).

Метою методики навчання предмета є процес, навчання, встановлення зв’язків та взаємної обумовленості явищ у цьому процесі, вивчення й узагальнення досвіду викладання природознавства, засвоєння учнями знань з природознавства, оволодіння ними практичними уміннями та навичками догляду за рослинами і на цій підставі виявлення закономірності процесу навчання, формулювання практичних правил для викладання основ природознавства.

Мета методики навчання природознавства досягається через розв’язання конкретних завдань:

1.визначення в комплексі пізнавальних, виховних і розвивальних завдань природознавства та його місця в системі освіти;

2.розробка змісту природознавства як навчального предмету, наукове обгрунтування програм;

3.вироблення методів, методичних прийомів, засобів та організаційних форм навчання відповідно до завдань і змісту природознавства;

4.розробка системи підготовки майбутнього вчителя до організації та керування процесом навчання природознавства молодших школярів.

Методика навчання з’ясовує, для чого треба вивчати природознавство. Викладаючи предмет, учитель повинен розкривати його освітнє та виховне значення. При цьому педагог має націлювати свою роботу на те, щоб навчання не обмежувалось лише ознайомленням учнів з окремими фактами з життя природи, з будовою рослин, тварин, людини; під час вивчення цього предмета у молодших школярів потрібно сформувати цілісне уявлення про природу, забезпечити розуміння учнями найпростіших причинно-наслідкових зв’язків, що існують у навколишньому світі; сприяти розвитку уваги, мислення, мови, спостережливості, світогляду, естетичних почуттів тощо.

Отже, методика навчання має встановити, яких знань, вмінь і навичок повинні набути учні у процесі вивчення природознавства у 1-4 класах та визначити, за допомогою яких методів і навчального обладнання можна цього досягти.

Навчальна дисципліна «Методика викладання української мови» має прикладний характер і відіграє важливу роль у професійній підготовці майбутніх учителів початкових класів до навчання молодших школярів  української мови і літературного читання, у цілеспрямованому формуванні у студентів комунікативної компетентності, яка є інтегративною за свою сутністю, а отже – надзвичайно важливою, професійно необхідною, ключовою, загальнопедагогічної та професійно спрямованої компетентностей.